День за днем
пливуть роки.
Немов ця
бистра річка.
Вони невимушено
крокують по землі.
І ми уже
не молоді.
Та все ж таки, нас
вабить юність зріла.
Де нас п’янким дурманом
любов полонила.
Серце плаче рветься до землі.
Туди де квітнуть сади.
Де біжить, ця
дзеркальна річка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286762
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2011
автор: Віктор Варварич