Узяв на пам'ять кілька стебел,
Любові пагонів п’янких,
Щоб принести колись до тебе
Чи ти не упізнаєш їх,
А з їхніх пуп’янків пахучих
Скорину щему ущипнеш,
Що розставаннями нас мучив
І краяв душі в стрічі теж.
Отак прийшов би, та одначе
Зодяг тебе у живопліт ,
Хто почуття моє юначе
Не пустить навіть до воріт.
----
Із книги спогадів гербарій
Не раз в задумі дістаю,
Минуло все, та не постарів
Той біль, що душу взяв мою.
15.10.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2011
автор: Рідний