Кава розмочила ранок,що застряг у горлі…
Ніч розповідала сни мов короткометражки,
В вікні мелькають люди й мокрі парасолі…
На підвіконнику сліди і не помиті чашки…
А в попільничці віра й не докурена самотність,
Ковтаю тишу, що на ранок мов спасіння…
Вчорашній вітер заблукав в моїм волоссі,
І щира правда стала точкою кипіння…
Тебе немає, ти пішла не зачинивши двері,
Лишила свої речі ніби ти колись прийдеш…
Усе що було нашим, ми учора стерли…
Усе що було втраченим тепер вже не знайдеш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286173
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2011
автор: Юра...