Легенько візьму за рученьку -
ефемерна її незайманість -
сподобав тебе заручену
і відкрився в усьому заміжній.
Мовчання долонь освідченням
обізвалось в пожовклім вереску -
вінчалася ти із відчаєм
чотирнадцять самотніх вереснів.
Учора - іще заручники,
на сьогодні - умовно звільнені.
Цілую невинні рученьки
і дивуюсь твоєму імені...
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286107
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2011
автор: Ярослав Петришин