В ім"я всесильної любові,
Що з юних літ жила в мені,
Зречуся я без передмови
Минулих, небезгрішних днів.
І на коліна, перед очі
Твої всеправедні впаду,
Коли у дні твої урочі
До тебе каятись прийду.
І ти вбереш увесь, до крихти,
Душею виплаканий біль -
І мій життєвий скарб нехитрий
Тоді освятиться в тобі.
Себе на зречення подвигну,
Свідомий вибору свого,
Зринає думка: "Чи ж устигну
Віддать тобі себе всього?".
Ще чаша долі недопита,
Ще п"ють згорьовані вуста -
Твоя зворушлива молитва
Добром у серці пророста.
За все уклін тобі доземний,
Терпляча страднице моя.
І хай мовчать слова казенні,
Як син до неньки промовля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285452
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.10.2011
автор: Дощ