Напевно, я тобі вже не потрібна.
Не треба слів... Не треба стільки слів!..
Мої зіниці з відчаю не збліднуть,
тому що ти їх раптом розлюбив.
Мої зап'ястя не заледеніють,
бо ти вже не торкаєшся до них.
Пробач, що я розплакатись не вмію
і кинутись від розпачу до ніг.
Ти ж знав, що не буває ненавмисних
нікчемних боязких порожніх втеч.
Все буде добре. Просто в грудях стисне,
бо я люблю не просто... всупер́еч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2011
автор: Halyna*