Ми зупинимось, відчайдушно заштовхуючи
конспекти з історії мистецтв у пащі
проїжджаючих повз нас шведських годин,
або краще годинників
зі зламаним склом у боях із заторами.
Насправді, ця робота нам зовсім не личить,
як і дощ цьому жовтому наметові,
котрий дерева спускають на асфальт,
мов ідола.
Ця робота – остання, яка спишить усі наші сни,
що до простінь липнуть, до голови йдуть
за відсутністю мовного досвіду.
Ця робота пів місяця псувала нерви
котам, а ще більше кішкам, які так славно вимигують
перехожим з горища місцевої мерії.
Ми знали, а краще – ти, що квітковий лоток
(на швидку руку згорнутий до купи час)
навряд чи вирішить проблему
із гарячим корінням у твоєму сердці,
ще менш привабливо торкаються тебе погляди
продавців квітів та землі до них,
коли ми бачимо тебе вперше
…у білій сукні, з посібником з німецької мови у руці.
Кілька монет кладеш повз наші
сп’янілі обличчя,
присідаючи на терте темрявою єдине світло.
Та інколи так трапляється, що зима зливається
з твоїм тілом і більше ніхто не зупиниться
біля наших поламаних узбіч.
Більшість історій з квітами мають
неабияку вдачу,
асфальтові пустелі де-не-де заповняться
людом, і домівки на якийсь час
стануть не ліпше горища міської мерії,
де коти ремонтують шведські годинники.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285164
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2011
автор: Хаген