Розбив би день на квадрати
і в альбом переніс -
міг би переглядати
його випадковий зріз.
Мав би колись таку змогу -
дивився б на цей газон,
на розпростерту дорогу,
що вперлася в горизонт.
На безволосі дерева -
липу, каштан, горіх,
була би така потреба -
дивився би я на них.
На небо в знайомій сині,
повітря, неначе скло.
І тільки твоєї тіні
уже б ніде не було...
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284436
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2011
автор: Ярослав Петришин