Коли сміялись жовті хризантеми
Й гірким цілунком грілися від носа,
Ти утікав від заданої теми
І сунув руки в мої пишні коси.
Коліньми стис сіднички у панчішках
І дихав так, що відчувалось в штанях.
Я все хотіла пошепки питання:
Чи ти і досі із тією... в ліжку?
У хризантем зітхали серединки.
Ти пив мене так ніжно і без стопів.
Твоя рука вмостилася на попі
І не давала шансів на зупинки.
Я мала би почути: Вільні віжки?
Щоб відпустити мозок свій від тіла.
Ти відповів, не кажучи ні трішки.
А я, не запитавши, зрозуміла :)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284256
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2011
автор: Келя Ликеренко