Ти поруч спала. Я тебе вкривав
і цілував твої холодні плечі,
шепочучи не зовсім вже доречні -
вчорашні, але теплі ще слова.
Ти плакала, а я тебе втішав,
і майже вірив, що усе минеться,
але уже не гріла біля серця
твоя навпіл розділена душа.
Ти від’їжджала. Я тебе прощав
і підганяв думками пізній поїзд...
А ти усе трималася за пояс
мойого старомодного плаща...
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284239
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.10.2011
автор: Ярослав Петришин