Твоє життя, до нього звик.
Старі наспівуєш сонети.
Іде під воду льодовик.
Мій мокрий плащик - дощовик,
Примерз до шкіри. Бік монети
Лишився темним ще на рік.
Іде під воду океан!
В страшній судомі звівся спогад!
Я прокричу: "Но пасаран!"
Над Києвом стоїть туман,
А льодовик все йде під воду...
Навіщо робиш це, Роман?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283996
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2011
автор: Саша Кіткотенко