ЧИСТА ПОЗОЛОТА

Перетлій  і  вичахни!  Допоки?
Він  глухий  –  молись  чи  не  молись.
Одкаснись  од  нього,  одсахнись  –
Він  лихий,  підступний  і  жорстокий.

І  не  простягай  йому  крила  –
Він  земний,  немов  гранітна  брила.
Вже  любов  його  здіймала  й  не  зняла,  
Тільки  марно  поламала  крила.

Перетлій  і  вичахни.  Навіки.
Як  жебрачка,  не  молись  під  плотом:
То  кумир,  глухий  і  многоликий;
То  не  німб,  то  чиста  позолота

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2011
автор: Валя Савелюк