Чудовисько, забуте увісні
У вічі дивиться і сил нема тікати.
Схиляється в поклоні…
На весні
Свободи вітром пахнуть навіть грати
Буденних справ, обов’язків, зв’язків.
І все здається свіжо дивовижним,
І навіть те чудовисько у сні
Стає таким окриленим і ніжним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283553
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2011
автор: Ярина Левицкая