Коте не кіт, не котик він богема
На мавра схожий справжній звір
Бувало випливе у двір і починаються ділеми
Розділять маковий пиріг,ще й хочуть діадему
І знову знову нова тема аж до кісток
Мізки парують закипають то білосніжним
Золотим,то черепашним вилітають
Летять катають в пух і прах
Вовняні ниточки сотають,нявчать
Ковтають жовтий дим, ну просто ох
Ну майже ах,Коте ж лежить собі під тином
Слухає пісню біля вуха на вітці пташечка
Цвірінька, оспівує картину,
Напружив брови кіт-митець
Хто це співає ?Горобець? і потягнувся враз
Напав на кицьок дикий сказ-злякали птаху ,
А сам Коте із того страху згадав що
Чай Мате,ще й зі смаком малини чека на нього,
Ні хвилини кошак Коте не забаривсь
Пив пив напій той уморивсь
І на перину заваливсь,тихенько,дітки
Не шуміть,нехай наш котик відпочине,
Він стомлений гуляв цілу годину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283344
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2011
автор: Ольга Ратинська