Достоєн той хто не зважає,
На вподобання у цю мить.
Хто своє я не наражає,
Лишень задля слави жить,
Хто відомим бути не хоче,
Серед сіро-брудної мли,
Зі своїх бід він лиш регоче,
Робить,що більшість не змогли
Залиш ти талану дарунок,
Який природа ті дала,
То для майбутніх є рятунок,
Частинка чистого світла.
Ні неможливо все й відразу,
У цім житті переробить,
Збудуй ще не відому фразу,
Її маєш, ти їм лишить.
Немає зараз побратима?
Його і завтра може не буть.
Лиш Україна, одна, ЄДИНА,
Тримай ти кругом неї суть.
Той хто до неї не байдужий,
Всі відшукає, твої послання,
Кожен по своєму сі дужий,
Разом зберем в віках ЗНАННЯ.
Нас міліони вже не стало,
Пісня ж, лунає і дзвенить.
В кого у серці Батьківщини мало,
Має лиш право: тільки жить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283307
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.09.2011
автор: Dark Tranquillity