Ховайтеся звірі, малі та великі,
Хвостаті, вухаті, ба, навіть копитні.
Вже тільки тому, що вродились ви дикі,
Мисливці забити вас можуть щомиті.
Для них це - розвага, це вихлюп емоцій,
Кривава вендетта в дозвільні години;
А вас небезпека на кожному кроці
Чатує під дулом хмільної людини.
Хмільної від запаху вашої крові,
А може від градусів винного спирту?
Інакше б чого, молоді та здорові,
Зійшлися гуртом під горохвяну скирту?
В них очі азартом виблискують ловчим,
Як хтось там мисливську розказує байку
Про зустріч невчасну із виводком вовчим,
Як він до пащеки вовчиці - кухвайку!
Як довго в конвульсіях билась судомних
Від люті знесилена мати-вовчиця,
А цей, вовченят підібравши бездомних,
Тепер от навча легковірних мисливців!
Отож, стережіться щодень і щоночі,
У лігвищах, сховках сидіть собі тихо,
Щоб вам не зустрілись безжалісні очі,
Щоб вас не спіткало незвідане лихо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283197
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.09.2011
автор: Дощ