Я…Я…Я…

Я  -  тіло  спалене  зенітом  сонця  
 Я  –попіл  безіменної  душі  
 Я  –  сизий  птах  в  висотах  піднебесся  
Я-сіль  сльози  у  просторах  землі.
 Я-  ніжний  штиль  в  бездоннім  океані  
 Я-  непрохідні  дебрі  Амазон  
 Я  –  в  інший  світ  напів  відкриті  двері  
 Я-хід  життя  а  також  його  сон.  
 Я-вітер  не  закутий  у  кайдани  
Я  –густі  краплі  літнього  дощу  
 Я  –думка,  поза  всяких  меж  та  рамок  
 Я-все  у  всім,я  Всесвітом  живу.  
Я  –частка  в  бездоганнім  механізмі  
 Я  –світлий  задум,я  «Вінець  Творця»  
Я  –одиничка  в  шостому  мільярді  
 Я  –світло  й  тінь,початок  без  кінця.  
Я-  терези  сліпої  Немезиди  
 Я  –гармонійність  й  броунівський  рух  
 Я  –грішність  одночасно  бездоганність  
 Людина  я,творіння  Божих  рук.
́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283171
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.09.2011
автор: Наталя Світла