В похмурих хащах кам"яниць
Великих міст, а чи столиць,
Ростуть, спинаючись угору
Урбанізовані потвори.
Мчать асфальтівкою потоки
Стрімких автів - в обидва боки!
І кожне, звісно, додає
До диму й гуркоту - своє.
Тут рятівник один у мене -
Мій "ровер" з партії зелених.
Натисну хутко на педалі
Та й мчу за місто, якнайдалі.
А там...! Квітують пшениці
І неполохані зайці
Через дорогу кривуляють,
Козулі повагом гуляють,
Сторо́жко щулячись, проте.
І - все, довкіл усе цвіте!
П"янким туманом диха ліс
І перепілка з-під коліс
Лякливо пурхає в жита,
За нею стрепет підліта...
Гойднеться вицвілий полин
І знову тільки шурхіт шин,
Та ще дзвіночок жайворовий
У тиші висне вечоровій
І сонця перестигла диня
Вам скаже: бути на годині...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282488
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.09.2011
автор: Дощ