Колись ухопиш, та чи встоїш,
Комусь даси, але не все,
Десь не своє, бува, присвоїш,
Хто-зна, куди тебе несе?
Сьогодні свято в твоїм домі,
(Якщо ще він у тебе є),
А завтра може бути в комі,
Згасатиме життя твоє.
І все навкруг уже набридло,
Не знаєш, де себе подіть,
Всі друзі – лиш культурне бидло,
Затягують у свою сіть.
От і нема куди податись,
Нема не бога, ні взірця!
Огидно, прикро продаватись
Хоч “злоті гори” обіця…
Сам у собі, і сам з собою,
Сам в боротьбі! Іду до бою!
І ворог мій в мені існує,
З обох фронтів він сам керує…
Це найстрашніша, люта карма,
Але цей бій не буде дарма:
Кінцевий результат – людина!
Душею й розумом єдина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282431
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.09.2011
автор: Dark Tranquillity