Посутеніла
і не відсвітаю.
Моя ти муко,
горенько моє,
я іншого
від тебе не чекаю,
крім двох
коротких словенят:
«Я є…»
Стара печаль
нитки старі сотає.
У темний кокон
душу заснує.
Я інших слів
од тебе не чекаю,
крім двох
найнеобхідніших:
«Я є…»
Йти босим серцем
по стерні
звикаю.
Моє ти горе,
лишенько моє,
не відбирай останнього,
що маю,
твоїх сиріток,
крихіток –
«Я є…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282391
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2011
автор: Валя Савелюк