Нема ні дня ні ночі,
Лишень сіра мла навкруг,
Навколо отупілі очі,
Злоденний, божевільний круг.
Життя заради миті,
А що завтра? Наплювать!
Щоб животи були набиті,
І ніхто не заважав спать.
У борг пішла вся насолода.
За одну мить – працюєш вік.
Не віриться, що в нагороду,
Рабом опинився чоловік.
Я встою, я не зламаюсь,
Мені нема назад ходи,
Лиш у путі я возз’єднаюсь,
Побачу чистий плин води!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281849
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.09.2011
автор: Dark Tranquillity