Він не назве Тебе моїм ім*ям,
Тебе, таку щасливу й безтурботну,
А поцілує, йдучи на роботу,
Вже Ти його опора і сім*я.
Він не злякає спогадом твій сон,
Солодкий сон щасливої дружини,
Моя ж любов в очах його загине,
Не зачепивши вже принишклих струн.
В твоїх обіймах засина мій бог,
Сьогодні Ти в душі його богиня.
Тож будь йому і мати, й берегиня,
Люби його, прошу тебе, за двох.
Прощай його, згори в ньому до тла,
Віддай йому до краплі душу й тіло,
Будь тою, ким я бути не зуміла,
Ким стати я для нього не змогла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281641
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.09.2011
автор: Просто Тетяночка