Царьки куди гірше царів,
свій пан,зазвичай,жорстокіш,
найбільш доять з власних корів,
і кому потрібен їх докір?
Ми живемо в дивні часи:
багато ідей, і мало кумирів,
хтось честь переступить і піде просить,
до того,хто в шатах й купається в жирі.
І скажуть нащадки:вони не жили,
прогиналися,клянчили,коліна обдерши.
Сатрапи...Ділкам свій дім продали,
і мертві були,ще тілом не вмерши...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281356
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2011
автор: Межа реальності