Ми з тобою, наче рейки на землі сухій,
Йдемо поруч, паралельно та чужі шляхи,
Тільки іноді, по шпалах, сходимось на мить,
Та вертаємось на місце - так життя біжить.
Горизонт зведе доріжки, ось туди іду,
Натомились мої ніжки - чую вже біду,
Лиш надія підіймає, що зійдемся знов,
За кохання проливаю свою ніжну кров.
Час іде, а наші долі не сплелись в одну,
З неба зорі розкричались:" Ти біжиш по дну",
Душу давить швидкий поїзд Київ - старий Львів,
Зруйнував моє майбутнє - цього ти хотів?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281231
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2011
автор: Galkka