Лелека білий в небеса злетів,
і жовтий диск поглинув його крила,
і я мовчу...Немає в мене слів,-
душі осмислити буття несила.
А як же я?Безсонні мої ночі...
За неба краєм щастя не знайти.
Чи нещасливий я у домі отчім?
Чи грішне серце прагне погорди?
Хоч скільки краюсь,та,таки,не каюсь,
лелеча заздрість тане в небесах,
покинув би усе-я собі признаюсь,
і отчий дім би розміняв на крил розмах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280842
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2011
автор: Межа реальності