Біле плаття у пом`ятих смужках,
і в очах палає жар-вогонь,
за спиною шепочуться подружки,
і я стою від тебе осторонь.
Болить в серці,та вже не важливо,
не спитаю з ким час провела.
Солодко тобі було,вродлива?
Не триматиму на тебе зла.
Воля тілу-розуму неволя,
більш не ваблять обриси колін,
вірив я,що ти для мене доля,
і хотів,щоб був від тебе син.
Розплелося нетривке кохання,
не шукаю я в тобі вини,
в не любові душу на заклання,
гріх нести,втікай у свої сни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280841
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2011
автор: Межа реальності