У ТРАВАХ

При  умі,  
при  вроді,  
при  красі,  
при  силі,
в  соковитім  віці,  
у  цвітУ  
ти  косив  косою,  
і  тебе  скосили  --
я  тебе,  козаче,  
заросту...

Ще  б...  
я  добре  знаю,  
що  таке  –  
"скосили",
хоч  не  втямлю  толку  
з  твоїх  сліз!
І  понадімною  
чайки  голосили,
але  що  тут  зробиш  –  
сінокіс.

Це  так  просто:  
в  лузі  
люди  косять  сіно
(хоч  яке  я  сіно  –  
я  трава!)
То  чого  ж  ти  плачеш,  
скошена  людино:
Та,  
що  має  кОсу,  --  
не  права?

Не  журись,  козаче,  
я  тебе  оплачу,
я  тебе  
укрию  й  зацвіту.
Я  тобі  постЕлю  
запашну  постЕлю,
я  тебе  –  
собою  
заросту...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280658
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2011
автор: Валя Савелюк