Навіщо голову ти портиш?
Життя ж не пестило тебе,
Багато надто ти говориш,
Тебе стандартність загребе.
Тобі вибору не має,
Ти далеко вже відстав,
Молодший її відшукає,
От і програв, хто заховав.
Нема напуття, лиш сумління,
Підніме з темряви тебе,
Твої зірковії хотіння,
Хтось хтивіший сі загребе.
Не вір нікому і ні чому,
Все більше й більше ворогів,
Скоро не стане в тебе й дому,
Спати залізеш і у хлів.
Можу, хотів би, та не маю,
Мабуть вірить розучивсь,
Хтось скаже суть ховаю,
До пізнання не розвивсь.
Пекельно важко говорити,
Немов ворог сам собі,
Себе для ся відкрити,
Шлях до мрії щоб відкривсь,
Зневіра путами скручує руки
Щось закриває думки путь,
Нема дрозда, є лише круки,
Свідомість дозволяє чуть!
3;00. 25.08.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280631
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.09.2011
автор: Dark Tranquillity