Осінь...
Візьме прийдешня осінь олівці,
Впряже у воза жовтого Пегаса,
Дощі прив’яже – вірні посланці-
Й проїде від Карпат аж до Донбасу.
Сумну й журливу пісню заведе,
Розкидає над степом хмари-кУльки...
аж заридає серце молоде
неговіркої пізньої зозульки.
Під будкою, із сторожем старим
про врожаї й достаток розпитає,
скуштує теплих макаронів з ним,
патронів видасть й цілу пачку чаю.
Сховає літо заздрощі у сейф:
сам фактор осені йому в тривогу.
Між небом і землею жовтий шлейф -
не втримати вже осінь довгоногу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279570
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 09.09.2011
автор: Dragon`s_smiles