Люби мене, як любить вітер дощ,
Коли, загравшись, падає в калюжі
І мучить ними панорами площ.
Люби мене! Чи то ніяк, чи дуже!
Хай бракне слів (дурниці теж слова)!
Люби мене, як горобці - фонтани!
Як їх послід - з цементу голова!
Як бейліс - лід, який у ньому тане!
Люби мене, як пісню у думках,
Що зависає на весь день без шансів.
Як автомат в твоїх міцних руках,
З якого ти відстрілюєш коханців.
Усіх, хто претендує пострілять
На результат зусиль твого кохання.
Люби мене, щоби, чи люблю я,
Не виникало в голові питання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279352
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2011
автор: Келя Ликеренко