Із портрета дивиться на нас,
Щасливий, збентежений Тарас.
А з його очей бринить сльоза,
Вже збулося і звершилося,
Країна свободу прийняла.
Через тебе наша земле,
Тараса серце зболіло.
І у далекім Сибірі,
Цій клятій чужині, мліло.
А ти земле Українська,
Мій чарівний, ніжний краю.
Боровся за твою волю
У сибірськім небокраю.
Нарешті збулось, звершилося,
Волю народу не зломити.
Мрії Тараса втілилися
В життя і Україні жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2011
автор: Віктор Варварич