Так легко райдугу ловити,
У мильних бульбашках пливу,
Я просто захотіла жити,
До тебе більше не прийду!
Заварю собі із м’яти чай,
Корицю в нього покладу,
На повні груди викрикну: «Прощай»,
І спокій в неба украду.
Вінілова пластинка поруч,
Собі включу її не раз,
Я вирву з кола тугий обруч,
Забуду зміст всіх диких фраз.
Готові крила до польоту,
Звільнила серце: там є трон,
І я втікаю з того гроту,
Сама собі тепер барон!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2011
автор: Galkka