Наталия Природная

«  Hе  збувайте  дiти  батькiвськоi  хати  »
.
Не  збувайте,  діти,  батьківської  хати,
Бо  не  раз  сльозу  ще  зроните  гірку.
Ви  жили  щасливі  з  мамоюі  татом
В  цій  хатині  рідній,  ніби  в  квітнику.
.
Вам  сюди  вертатись  спомином  далеким,
Вам  сюди  летіти  зграями  думок,
Прилітайте  ж,  любі,  ніби  ті  лелеки,
Що  летять  весною  на  гіркий  димок.
.
Хоч  пусте  подвір’я  і  сумують  вікна,
І  давно  вже  в  хаті  не  було  тепла,
Та  весна  розбудить  журавлиним  криком
Вишню,  щоб  в  садочку  рясно  зацвіла.
.
Зацвіте  садочок,  і  бузок  розквітне,
І  запахне  ніжно  м’ята  край  воріт,
Мальви  подарують  посмішку  привітну-
Все  близьке  і  рідне  тут  з  дитячих  літ.
.
Вам  сюди  вертатись  спомином  далеким,
Вам  сюди  летіти  зграями  думок.
Прилітайте  ж  в  рідну  хату,  як  лелеки
З  вирію  вертають  на  гіркий  димок.
.
©  Copyright:  Наталия  Природная,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11010084537
http://www.stihi.ru/2010/10/08/4537
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279122
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.09.2011
автор: Украинские Стихи