Осінь послала записку до Бога,
З питанням важким, не простим,
Розбила, нещасну, шалена тривога,
У серці її золотім.
Дізнатись хотіла, красуня чарівна,
Чому склалось так у житті,
Що літо пора для кохання нестримна,
Вона ж для розлуки чуттів.
Її так бояться закохані пари,
І просять не входити в дім,
Вона ж долучає усі свої чари,
І хоче сподобатись їм.
Дарує для серця всі барви яскраві,
І дощ, щоб помріять могли,
Та холодом просить накинути шалі,
В обіймах щоб грілись в імлі.
Щоб вітер розвіяв волосся благає,
Так жінка набуде краси,
Романтики в парку всім людям бажає,
Ти в неї любові проси!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279095
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2011
автор: Galkka