Паленіє осінь золота...
Журавлі полинули у вирій;
А за ними навздогін мої літа-
У імлі зникають світло-сірій.
День за днем,за роком рік минає-
Знову осінь...Знову щемний сум;
Голову і груди розпирає
Від тривог,від сподівань та дум.
Мимоволі очі піднімаю-
на деревах листя вже...нема!
Лиш у небі на мітлі кружляє
Сива баба - смерть моя - зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278145
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2011
автор: Василь Царинюк