Ой, Боже мій, Боже, мій Боженько милий,
Зроби по весні мені радість:
Щоб золотом знов колосилися ниви
Та в них загубилася старість.
Дзвеніла, як юність, з-під хмар перепілка,
І коник в траві стрекотав.
Щоб кожная квіточка звабила бджілку,
А мед той і я куштував.
Та дзвоники сині до сонця тягнулись,
На луках ромашки цвіли.
Щоб все, що недобре на серці, забулось,
І ми здоровенькі були!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277912
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2011
автор: Дмитро Юнак