Твоя рабиня - це Сходу скарбниця!
В танець тебе запросила сміливо,
Одяг чарівний на сонці іскриться,
Смійся, жартуй із нею грайливо!
Нема в неї вроди,свободи нема,
Самотня рабиня,мов місяць Каїра,
Пірамід берегинею завжди була,
Тепер перевтілилась в хижого звіра.
Повзе звір поранений, пісню співає,
Для нього мисливцем стань хоч на мить,
-Стріляй прямо в серце!-тебе він благає,
-Бо серце так довго страждає, болить!
Постріл......і кров стала водою.....
Тіло звіряче щезло в землі,
Знову рабиня вабить ходою,
Гнучко танцює в прозорій імлі.
-Я рабиня твоя, роби що захочеш,
Вбивай мене вдень,вночі- воскрешай,
А завтра вуста цілунками змочиш,
Благаю, лиш танець мій не зупиняй!
Тепер на піску танцюєте вдвох,
Пристрастна ніч, вдалині -караван,
Дорогу в Каїр вказав тобі Бог,
У східному ритмі звучить барабан!
Жреці чужеземні тебе зустрічали,
Галасом щастя здіймався Каїр,
А серед натовпу сном вічним спали
Мертвий мисливець і вбитий ним звір!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277641
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2011
автор: Sukhovilova