За штурвалом весна.
Воскресає і мовчки
проходить.
Програмує укотре
сонну свідомість
байдужа.
І нехай не востаннє
мені Богом дано
задихнутись
я любила Тебе.
Погрузаю по-вуха
в чужому болоті.
А там, в очах занадто
мудрої жінки
Сила.
І хоча рима виходить
примітивна-
Я кохала Тебе.
За вікном ніжно
цілується небо з водою.
Я роблю помилки,
коли
з Тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277467
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2011
автор: Harmonika