Я бачу сум в очах життя,
Коли любов у самоті блукає...
Минулому немає вороття,
І вже ніхто на тебе більше не чекає!
Підніму руки й закричу!!!!!!!
Нехай почує голос мій Земля....
Мій Ангел-хоронитель я лечу
Туди, де доленька моя........
Побудь зі мною Ангел мій,
Крізь сльози кличу я тебе,
У цьому світі важко йти самій,
Молю тебе, не залишай мене!
Зійди до мене в ніч ясну,
Мов пісня світла із небес,
Даруй мені заквітчану весну,
Щоб біль мій із снігами разом щез!
Мій Ангел, я тебе не чую....
Мабуть покинув ти мене давно..........
Стежиною життя сама мандрую,
Позаду залишилось невипите вино..
Дні радості у памяті моїй,
МОв в золоті сирий,осінній парк,
А образ від несправджених надій
В душі живе немов жебрак.
Не випити ,нажаль, до дна
Моєї чаші самоти ніколи!
Осіннім парком я іду одна,
І сніг летить з небес, і пахне вже зимою...
Ти зглянься Ангел із небес,
У Цьому світі я тепер одна!
Мій світ, в єдину мить,з тобою щез,
У самоті душа моя!!!!!!!!!!!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277433
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2011
автор: Sukhovilova