Моя калинонько, я дякую тобі,
За цвіт, за ягоди червоні з гіркотою.
І за життя, хоч ми ще молоді,
Та виросли удвох разом з тобою.
Тумани вкриють цвіт твій навесні
І листя вмиється духмяною росою.
І зазвучать забуті вже пісні,
Я буду знов пишатися тобою!
Бо на моїй землі споконвіків,
Разом ішли калина й Україна.
Прошу пробачення у прадідів –дідів,
За те, що не розквітла ще країна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277379
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2011
автор: Віталій Назарук