Я в реальність болючу не хочу.
Помовчіть,зачекайте ще трохи.
Сотні лиць-кава з молоком.
У повітрі притулок....
Спорожніти за жить.Талант.
І знову боляче,Душа відбилась цвітом.
Я танула для необхідності тепла.
Знаючи,що настане ця хвилина.
Почуття мої прольються слізьми.
НЕ ЗНАЛА Я,ЛИШ ПРО ТЕ,ЩО БУДУ ВИННА....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276834
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.08.2011
автор: Марина Василюк