Ляхи,москалі,дикі орди топтали
Тебе,Україно,не раз...
Та знову і знов із руїн Ти вставала,
Щоб знов засіяти для нас,
В нелегкий той час.
Відвагою славні - за волю народу!-
Тебе боронили звитяжці-сини;
За яснії зорі і тихії води
Відважно життя віддавали вони.
Та збігли роки- відгули лихоліття...
Ти,начеб-то й вільна,та все ж...
Не ті вже сини! А новітнє століття
Все нові страждання несе.
Пробач,Україно,нам наше бессилля,
Байдужість і черствість,зневіру пробач!
Розгубленість нашу і наше свавілля,
За те,що не чуєм твій стогін і плач.
Пробач,Україно. Пробач...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276814
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2011
автор: Василь Царинюк