Не виховуй мене. Не зоставлю свою автентичність.
Я така, яка є. Ти прийми, а не можеш – покинь.
Я з тобою і так у собі загубилась, практично,
Тож уникнемо вдвох запізнілих і марних прозрінь.
Не випитуй в очей, чи ночує сьогодні в них щастя.
Здогадаєшся сам. Почуття – не умовний рефлекс.
Я й сама так живу: одночасно секрет і підказка,
Неслухняної власної долі безмовний суфлер.
Не старайся збагнуть. Не розкинеш мене по полицях.
Ти зі мною чи ні? Вибирати потрібно колись.
Я сама по собі – сильнодіюча, пряна, левиця.
Хочеш – поруч іди, або всі намагання облиш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276715
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2011
автор: Наталка Янушевич