Де ти, безталанна доле? Він поїхав у далекі краї шукати краще життя… На кого ж покинув нас?.. Та ми чекаємо і чекаємо!. .
Ой доле, ти доле моя безталанна,
Куди нам подітись від думок лихих?
Живу, мов билинка, мов зірочка рання,
І шкода мені моїх літ молодих.
Літає десь сокіл в країні далекій,
Мене ж він покинув одну, сироту.
Я думкою лину в той край, мов лелека,
Але в тій країні його не знайду.
Можливо, згорнув на чужині він крила,
Чи, може, знайшов собі інше гніздо,
Забувши, що тут залишилася мила,
І син стереже його рідне вікно.
Чи довго ти будеш мене вже карати:
Не жінка, не дівка і ще не вдова.
Не можу спокійно від дум своїх спати,
Тебе ми чекаєм і пам’ять жива.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276572
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2011
автор: Дмитро Юнак