смакуєм черствою шкоринкою літа,
жити на фотокартках дощем тривалим,
щоб все зрозуміло обом без фіналу...
так мало цих днів і так легко впасти,
а ти лейкопластир мені на серце,
будуючи подумки сотні Грецій,
малюючи в тиші нові пантеони
ми бачили вдвох як тремтіння холоне...
хиткі заборони і погляди дикі,
мій янгол мовчить і світанок у стіках.
солодким відлунням нічної розмови
у змові два неба затиснуто в гори.
про що поговорим?
черствіє вже літо
і осінь зуміє цю ніч отруїти,
омити дощами й втомитися скоро,
а ми все ще поруч...на двох моніторах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276324
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2011
автор: Biryuza