Сонечко сiдає,
Скрипонька спiває:
– Вийди на хвилину, –
Дiвчину благає.
Пiдемо у гори,
Пiдем погуляти.
– Зачинила дверi
На замочки мати.
Зачинила дверi
Та ще й наказала,
Щоб я до пiвночi
З милим не гуляла.
В небi зорi сяють,
Скрипонька спiває,
Дiвчина у хатi
Сльози витирає.
Сумно, сумно грала
Скрипка до пiвночi
I котились сльози
По щоках дiвочi.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276163
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2011
автор: Ерох2