Бучачанка

Дарії  Іванівні  присвячую…

На  весні  вийде  Стрипа  із  своїх  берегів,
І  в  яру  зашумить  потік  радісним  співом.
І  ніколи  не  ляже  на  душі  білий  сніг,
Коли    серце  співає  щасливо.

Миколаївська  церква,  звитяжні  роки,
І  щаслива  рідня,  що  до  церкви  ходили.
Ви  завжди  роду  честь,  як  святе  берегли,
Свою  землю  і  Бучач  любили.

Між  людей  бучачан,  знаю  жінку  одну,
Якій  в  ноги    вклоняюся    низько.
Її  розум,  красу,  я  в  душі  бережу,
Бо  Вона  мені    рідна  і  близька.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276040
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2011
автор: Віталій Назарук