ЗНАКИ ФІМІАМУ

То  був  травень.
То  була  весна.
Вигадка.  
Містерія.  
І  сон.
Спала  
на  свідомість  пелена,
незбагненна,  
як  світіння  од  ікон.

Хтось  курив  
чаклунський  фіміам.
Вивсь  димок  
і  вививав  
химери.
Ущільнивсь  ефір  --
і  стався  храм.
Й  навстіж  
розчинив  
прозорі  двері.

Я  й  сама  
зробилася  крізнА,
ставши  
під  склепінням  того  храму.
То  був  травень.  
То  була  весна.
НезбагнЕнні  знаки  
фіміаму.

…В’ється  дим,    
густіший  сивини
й  лащиться  до  ніг,  
мов  хліба  просить.
В  паперових  
човниках  весни
нездійснЕнні  сни  
хоронить  
осінь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275872
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2011
автор: Валя Савелюк