Якщо ти у світі - людина,
Спини свій шалений біг.
Майбутнє дочки і сина...
Яке воно буде у них?
У хвилях щоденної фальші,
У ритмах ілюзій і жахів,
В потворному горе-марші
Ми всі прямуєм до плахи.
А в колисці сонне дитятко...
Йому казка бабусина сниться
І лагідний голос татка,
І мамина пісня іскриться.
А там, за вікном, урагани
Під себе світи зминають.
Вовки зализують рани,
Вовченят нападати навчають.
Задумайсь на мить, людино,
озирнись на залишений слід.
В чім провина дочки і сина,
Що таким їм дістанеться світ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275349
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2011
автор: Міла Савченко