Сама

На  клоччях  хмар
Смолоскиплять  ідеї.

Думки  мої  -  
колони  іудеїв  -
Мойсей  ведЕ
Пустелею  душі.
Слова  твоЇ  ласкаві,
як  ножі
з  спинИ  виймаю
і  кладУ  рядами
на  круглому
дубовому  столі  -
Дороги  з  сталі.
Розталі,
мов  сніги,
Чуття...
Ідучи  навмання:
"О,  Боже!
Чи  так  може  бути?
Пізнати  щастя,
щоб  забути?"
-Ступай  в  моЇ  пустелі
нероззутим
і  дозволяй
садам  своїм
у  мЕні  прорости!
 
Прости...
За  все  прости...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275311
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2011
автор: LaLoba